Сон


Сновидіння в усі часи вважалися незрозумілими явищами людської психіки. Деякі з них супроводжуються радістю і піднесенням настрою, а деякі тривогою і страхом. Крім того, як часто доводилося чути, що саме під час сну були зроблені великі наукові відкриття. Згадати хоча б Д.І. Менделєєва і його таблицю хімічних елементів.

Тим не менше, саме в останні десятиліття ученим вдалося вивчити це майже міфічне явище. Звичайно, до кінця дослідити стан сновидіння практично неможливо, адже в науці нові дані породжують нові запитання. Вивчаючи сон і сновидіння, наука про психкуі просунулася набагато далі, ніж при вивченні будь-якого іншого напряму. Так, в 1953 році став відомий феномен «швидкого сну» — стану, під час якого людина бачить сни. Це був істотний переворот у науці, що дозволив вивчати зв’язок психічних переживань, що відбуваються уві сні, з об’єктивними змінами в організмі: зміна пульсу і тиску крові, електрична активність мозку, рух очей, які, виявляється, спрямовані убік зорових образів наших сновидінь та ін.

Ще одне важливе відкриття, яке зробили вчені — під час сну наш мозок залишається активним, при цьому знижується напруга м’язів і падає тонус, так що сплячий знаходиться в стані максимального емоційного розслаблення. Це властивості «швидкого сну» як людини, так і тварини. Знаменитий французький професор середини XX століття Жуве взявся вирішити цю загадку. Він провів ряд експериментів на тваринах, в ході яких встановив, що мозок має скупчення нервових клітин, що відповідають за падіння м’язового тонусу і повну нерухомість під час сну. Видаливши цю ділянку, вчені спостерігали цікаву картину: занурившись в «швидкий сон», тварина, не прокидаючись, починала переміщатися по камері у пошуках чогось або починала тікати від невидимого супротивника, або, навпаки, кидалася на нього. Результатом даних експериментів став висновок, що м’язи розслаблюються, щоб ми не могли брати участі у власних сновидіннях, як у реальних подіях. Інакше, ми б не змогли не тільки спокійно спати, а й піддавали б самі себе на небезпеку під час сну.



Виявляється, кожна людина щоночі переглядає 4–5 сновидінь, так як близько чверть всього нічного сну зазвичай займає «швидкий сон». Як правило, сни ці не запам’ятовуються, так як ми продовжуємо далі спати. Але якщо людину регулярно будити після «швидкого сну», то майже напевно вона зможе переказати побачене. Стан «швидкого сну» дуже важливий для діяльності мозку і для нормального самопочуття. Якщо людину постійно будити на початку «швидкого сну», не даючи бачити сни, то в ніч, коли їй дадуть відіспатися, «швидкий сон» здатний зайняти половину всього сну. А якщо порушення «швидко сну» відбуваються постійно, то це загрожує значними змінами в поведінці і психіці.

Коли психологам вдалося виявити здатність людини бачити усвідомлені сни — особливе змінений стан свідомості, при якому людина усвідомлює, що бачить сон, і може як захоче змінювати його зміст — вони змогли розгадувати і зміст видінь. Вчені з інституту Макса Планка, у співпраці зі своїми колегами з лікарні Чаріте в Берліні дослідили, що робота мозку в стані сновидіння ідентична тій, коли людина знаходиться в стані неспання. За допомогою магнітно-резонансної томографії вчені встановили точну просторову позицію мозкової діяльності під час сну. Вчені запропонували людям, які могли бачити усвідомлені сни, перейти в стан природного сну, при цьому подаючи сигнал дослідникам умовленого рухом. Під час експерименту було встановлено, що зміст сновидінь можна досліджувати завдяки збігу мозкової діяльності під час сну і свідомих дій людини. Сучасні технології дозволили вченим вивчити не тільки прості переміщення під час сну, а й діяльність мозку під час візуального сприйняття сну.

Виходить, що наші сновидіння — це не просто «відеоролик», в якому ми є пасивними спостерігачами, це інтенсивна ініціація діяльності в області мозку, що відповідає за планування рухів.




Предыдущий:

Следующий: